ЛКП «Львівсвітло» підсвітило храм св. Іоана Золотоустого

У Львові продовжують підсвічувати храми. Так, ЛКП «Львівсвітло» завершило роботи з оновлення підсвітки Академічного храму святителя Іоана Золотоустого Львівської православної богословської академії ПЦУ, що на вул. Лисенка, 43.Про це інформує пресслужба Львівської міської ради. «Нещодавно ми завершили підсвітку храму св. Івана Золотоустого, що на вул. Лисенка. А загалом упродовж цього року нам вдалось підсвітити близько 20 церков», — зазначив Михайло Трач, директор ЛКП «Львівсвітло».Нагадаємо, що цього року ЛКП «Львівсвітло» виконало підсвітку низки великих об'єктів, зокрема підсвітили храм св. Ольги і Володимира, храм Всіх святих українського народу УГКЦ, церкву святого Йосафата, завершили роботи з підсвітки церкви св. Андрія та церкви Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор), завершили освітлення церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, що на вул. Пасічній, а також завершили роботи із заміни підсвітки церкви святих Ольги та Єлизавети.До того ж, у 2019 році у місті підсвітили 11 церков, а також пам’ятник Королю Данилу Галицькому та телевежу.Довідка

Храм святителя Іоана Золотоустого — колишній костел Серця Ісусового у комплексі жіночого францисканського монастиря — мурована будівля з цегли двох кольорів (червоної і жовтої) в неороманському стилі з елементами неоготики і вдало поєднаними стильовими ознаками й архітектурними формами багатьох напрямків та історичних епох.

Костел і монастир були збудовані упродовж 1877?1888 рр. К. Ґреґором за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича. Для храму скульптор Леонард Марконі виготовив алебастровий вівтар, були встановлені привезені з Мюнхена вітражі, розписано стіни. Поряд з центральним вівтарем було встановлено два бічні, прибудовано дві бічні каплиці. У 1889 р. відбулось урочисте освячення храму. Очолив урочистості Апостольський Нунцій з Відня архиєпископ Алоїз Галімберті. Йому співслужили львівські архиєпископи, які представляли три обряди: латинський — Северин (Моравський), візантійський — Сільвестр (Сембратович), і вірменський — Ісаак (Ісакович).

Після закінчення Другої світової війни костел і приміщення монастиря були передані Міністерству охорони здоров’я — тут розмістили 7-ме відділення 1-ї інфекційної клінічної лікарні. Впродовж кількадесятилітнього використання приміщення не за призначенням, храм зазнав суттєвих руйнувань.

Лише у 1991 році костел і ліве крило монастиря були передані Українській Православній Церкві. Наступного року відбулося освячення Храму як церкви Святителя Іоана Золотоустого, а в приміщенні монастиря було розміщено навчальний корпус Львівської духовної семінарії.