Селяни готують масштабну облаву на невідомого звіра, який убив півсотні кролів на Львівщині

Невідомий звір знищив майже півсотні кролів у Погариську на Львівщині. Він випив лиш кров, а тіл не торкався, тому місцеві впевнені, що неподалік завелася чупакабра, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Невідомого звіра, який пив воду з калюжі, побачила одна з селянок, яка раніше вважала чупакабру міфом. Жінка каже, що ця тварина не була ні лисицею, ні собакою. "Невисоке, низьке, зад дуже вищий, морда дуже довга. І лисе, шерсті не мало", - описала істоту Галина Мацевко. Обійстя Василя Солтиса вбивця кролів досі оминав, але тваринам це не допомогло – кількох вуханів забив сам господар, аби ті не дісталися чупакабрі, яка вже встигла похазяйнувати на сусідньому дворі. "Воно через пліт, отакий, як в нас, високий, перескакує. Але то не кенгуру", - каже мешканець села Погарисько.

Люди непокояться за свою безпеку, бо не знають, чи нападає ця тварина на людей, тож по допомогу звернулися до сільської ради. Там до розшуку масового вбивці кролів поліцію вирішили не залучати, а шукати невідому істоту самотужки.

"Зробити таку облаву, де буде зібрано біля 20 мисливців, які обійдуть територію , навколишні ліси – для того, щоб заспокоїлись самі люди", - пояснив заступник голови Магерської сільської ради Микола Верещак.

Разом із тим більшість українських мисливців у чупакабр не вірять. Полювальник із 30-річним досвідом Богдан Пужак підозрює, що кролів убив мисливській собака або мутант, який народився після Чорнобильської катастрофи.

Науковці ж переконують, що за кожною чупакаброю ховається реальний звір – переважно, лисиця, яка вбиває здобич про запас, аби потім за нею повернутися. "Приходять через день і наїдаються знову, поки не доїдять. Просто придушує, пробиває кровоносні судини, тварина стікає кров’ю", - пояснює доцент кафедри зоології ДНУ ім.Олеся Гончара Олександр Пономаренко. Дивний вигляд кролячих убивць він пояснює просто: у тварин трапляються захворювання шкіри, зокрема демодекоз. "Тварини виглядають досить дивно, огидно. У них практично немає шерсті", - каже зоолог.

Через те, що кількість лисиць в Україні практично не регулюється, хворих тварин стає дедалі більше. Тому науковці радять не шукати чупакабр в українському лісі, а збільшити контроль за епідеміологічною ситуацією серед тварин. Інакше демодекоз, який швидко передається, перетворить на чупакабр іще не одну сотню вітчизняних лисиць.