Львівські музейники відновили опудало носорога, якому 10 тисяч років

Музейники відреставрували опудало волохатого носорога, який жив на Прикарпатті понад 10 тисяч років тому. Давню тварину на початку минулого століття знайшли у селі Старуня на 17-метровій глибині, предає ТСН.

Знахідка стала унікальною для науковців, бо носоріг зберігся навіть з нутрощами та шкірою – з однієї шахти тоді витягли трьох носорогів та мамонта. На опудалі самки носорога шерсті лишилося мало, тому реставратори з туші її взагалі забрали. Тварина була три метри заввишки, важила до трьох тонн, а на голові мала два великих роги, від котрих на опудалі збереглася лише основа.

"Передній ріг мав довжину близько метра, задній до півметра. Ними розгортали сніг, щоб добратися до свого основного корму, харчувалися вони, в основному, рослинами", - розповів науковий співробітник Львівського природознавчого музею Андрій Бокотей.

Давню тварину на початку минулого століття знайшли у селі Старуня, що на Прикарпатті, на 17-метровій глибині. Знахідка, за словами науковців, унікальна, бо носоріг зберігся навіть з нутрощами та шкірою.

Зараз самка носорога у такій позі, як її знайшли – збереглася тільки передня частина і двометровий клапоть шкіри, решту реставратори доробили з гіпсу. Але експонат усе одноунікальний, бо на всю Європу так збережених носорогів лише два – у Львові та у Кракові. І обидва вони родом із прикарпатського села Старуня.

За словами науковців, у часи, коли на Землі ще бігали мамонти, на місці Старуні було озеро розміром 200 на 300 метрів. Саме туди йшли пити воду носороги та мамонти, але на берег вдавалося вийти не всім. Консервантом для тіл стали великі поклади озокериту – мінералу схожого на віск. Він і забезпечив тривале зберігання туш.

"Тварини завжди хочуть солі, попити соленої водички, лизнути солі. І вони йдуть до цього озера-болота. А там ще й озокерит-бітум – згущена така смола. І він став ногою – раз – його туди потягнуло", - пояснив доктор геолого-мінералогічних наук Олег Адаменко.
Бокотей вважає, що самка носорога могла загинути через людей.

"У неї на боці є отвір, залишений від списа давньої людини. Ймовірно, на неї полювали, вона втікала і необачно втрапила в пастку. Це те місце, в яке попав спис, приблизно тут в носорога розташовувалося серце, і мисливці чудово знали, де воно", - пояснив експерт.

Задоволені своєю роботою фахівці вже планують узятися за реставрацію мамонта. Відкриття ж експозиції планують у кінці року. Тим часом івано-франківські науковці мріють про нову експедицію до Старуні, бо дані їх досліджень свідчать, що в озокеритових покладах можна знайти ще багато цікавого.