На Львівщині спалах сказу: еколог назвав основну причину

90% лисиць є носіями сказу. Самі вони не хворіють, але вірус у них присутній. І тому, коли така лисиця кусає іншу тварину, вона хворіє і може передати це захворювання людині. 

Про це у коментарі ІА Дивись.info розповів директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.
Як стало відомо раніше, у селі Верхній Дорожів, Дрогобицького району зафіксовано спалах небезпечного вірусу сказу. Щоб сказ не поширився за межі села, всіх тварин довелося вакцинувати – від котів і до коней. У Верхньому Дорожеві це вже другий спалах небезпечної інфекції за літо.

Через великий ризик поширення смертельно небезпечного вірусу епідеміологи зібрали бригаду з тридцяти фахівців і за один день щепили усіх домашніх тварин. Також людям теж негайно ввели вакцину – по п’ять уколів кожному.

Еколог Ігор Ахтанович наголосив, що причиною сказу переважно є дикі тварини.
«Це може бути укус лисиці, або ж кота, який контактував з щурами, у яких міг бути сказ. Джерелом сказу здебільшого є щурі і дикі тварини, які найбільше контактують з людиною, тобто лисиці. Однозначно, що сказ – вірус смертельний. Якщо людину вкусила теплокровна тварина, то треба звертатися у травмпункт, а вони вже скеровують до відповідних фахівців, роблять вакцинацію. Вимагається експертиза тварини, яка покусала. Спочатку спостерігають за твариною 14 днів, якщо немає симптомів сказу, то тоді приймається рішення, продовжувати лікування, чи не продовжувати. А якщо тварина загинула, то тоді відправляють голову тварини на експертизу і встановлюють, була вона хвора на сказ, чи не була. Це дуже серйозна інфекція, якою легковажити однозначно не можна. Якщо ж у тварини вже зафіксували сказ, то її відразу ж усипляють, за правилами тварину утилізують: спалюють, або занурюють у лужний розчин», – розповів еколог.

Ігор Ахтанович причину спалаху вірусу сказу вбачає у збільшенні чисельності лисиць навколо населених пунктів.

«Збільшення чисельності лисиць пов’язано з тим, що є що їсти і виживає більше молодняка. Вони стали хитріші і стали триматися ближче до населених пунктів, там, де на них не полюють. Вони заходять у межі населених пунктів, де стріляти заборонено і поводяться там досить вільно. Лисиці такі ж розумні, як і собаки.

Лисиці стали вміло харчуватися із смітників, хоча раніше цього не робили. Тому чисельність їх збільшилася. Тому необхідна спеціальна вакцинація. Цим мають займатися територіальні підрозділи ветеринарної служби», – резюмував еколог.
Натомість у ЛКП «Лев» стверджують, що відловлювання лисиць не в компетенції підприємства.

«До нас звертаються з викликами, але ми цим не займаємося, адже важко відловити котів, а що вже говорити про диких лисиць…», – сказав прес-секретар ЛКП «Лев».
Чи є вакцина від сказу у достатній кількості в області, розповіла лікар-епідеміолог Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Наталія Тімко. 

За словами лікаря, на Львівщині є два види вакцин проти сказу: Рабіпур, який надійшов за кошти державного бюджету. Ця вакцина залишково у кількостях є на адміністративних територіях області. Утім, імуноглобуліну, який вводиться окрім активної профілактики, наразі немає.

«Імуноглобуліну наразі на Львівщині немає, який також вводиться, окрім активної профілактики. Сказати, що вакцини багато, я не можу, але в області вона ще є. Ті залишки вакцини, які є на Львівщині, для клієнта є безкоштовними», – зазначила Наталія Тімко.

Довідка:
Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сказ входить у першу п’ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що завдають найбільшого соціально-економічного збитку. На сьогодні сказ реєструють у 113 країнах світу. Для цієї хвороби характерні гострий перебіг, ознаки поліенцефаломієліту, за відсутності вчасного лікування – абсолютна смертність. Через це щорічно гине понад 55 тисяч людей і понад мільйон тварин. Прямі збитки від сказу становлять близько 4 млрд. євро в рік.
Щорічно в світі 15 мільйонів людей одержують скерування на лікування за підозрою в інфікуванні сказом.