У Львові вперше показали скарби Франкового дому

У музеї Івана Франка у Львові, який відтепер просто називають Дім Франка, вперше експонуються речі, які належали самому письменникові чи його рідним – «Скарби Франкового дому».

У радянський час їх було заборонено представляти публіці, бо це не вписувалось у «радянську ідеологію», а в роки незалежності не доходили руки до експонування, повідомляє Радіо Свобода.

Вишивки родини Івана Франка, срібло, оригінальні фотографії із фотосалонів Києва та Львова ХІХ – початку ХХ століть, книжки, які письменник подарував і підписав друзям. Ці речі ніколи не представляли на виставках, вони були заховані у фондах музею.

Сім’я любила вишиванки, а Іван Франко навіть запровадив моду серед галичан – одягав вишиту сорочку в будні та свята під маринарку, як кажуть галичани на піджак. Власне, своїм вбранням письменник відрізнявся у той час від інших осіб із метеликами в краватками. У шафі Франка було багато вишиваних сорочок, які йому дарували люди з різних регіонів. До слова, письменник цікавився традицією української вишивки, і в його працях мовиться про мистецтво вишивання українців.



«У Франка вишиванка перестала бути атрибутом лише народного одягу, а стала атрибутом національної ідентичності. Франко в піджаку, жилеті й вишиванці. Одна справа – вишиванка як елемент народного строю, а тут європеєць демонструє: я європейська людина, але я українець. Це вже політичний вибір. Сама вишиванка мала політичний підтекст і не вельми в радянський час заохочувалось щось, аби представляти вишиванки родини», – розповідає директор Дому Франка у Львові Богдан Тихолоз.

Можна оглянути і срібні предмети Франкового дому, які належали родині – дві ложки, швейцарський годинник кінця ХІХ століття, два лаврові вінки. Срібну ложку подарували Іванові Франкові в день шлюбу з Ольгою. На ній вигравіювано ініціали «І.Ф.», а також дату – 4.V.1886 р. Власне, у цей день і повінчались у Києві Іван та Ольга у каплиці святих Петра і Павла при колегії Ґалаґана.



«Не хотіли в радянський час показати Франка як нібито багату людину – хоча він таким не був, але срібло в хаті було. Це не відповідало радянській ідеології. Годинник був подарований Франкові. А ось два срібні лаврові вінки, які аж ніяк не могли сподобатись у радянський час. Це було у таємних фондових шафах, щоб зберегти до нашого часу»,– каже працівник Дому Франка Катерина Крамар.

Один срібний лавровий вінок письменникові подарували учасники українського патріотично-спортивного товариства «Сокіл» із нагоди 40-річчя творчості Івана Франка. А другий вінок у вигляді переплетеного срібного лаврового листя принесли січові стрільці в день похорону Франка, 1 червня 1916 року. Помер письменник 28 травня 1916 року. Іван Франко останні дні життя провів у Будинку січових стрільців, де ним опікувались. А його сини Тарас і Петро боролись у роки Першої світової війни у лавах УСС.



Вперше представлено й оригінальні фотографії, а не копії, на яких Іван та Ольга Франки після вінчання, їхня велика родина, світлини письменника, одна зроблена за три роки до смерті. Справжнім скарбом є те, що збереглись до сьогодні книжки Івана Франка з його авторськими підписами для друзів.

Близько 33 тисяч експонатів є у фондах музею, і ще чимало не досліджено й не експонувалось. Хоча про Івана Франка і його родину написано десятки наукових і художніх праць.

«Наприклад, у фондах була записана збірочка як збірка Андрія Франка, сина письменника, який помер у 1913 році. Музей планував її видавати, але з’ясувалась, що вона написана Тарасом, іншим сином Івана Франка. Отак ніби все й відомо, і невідомо водночас. Ще історія з аудіозаписами, голоси дітей Франка, зокрема і Анни, і Тараса, платівки у доброму стані, але записи наразі не вдається оцифрувати. Є кінохороніка з синами письменника», – говорить Богдан Тихолоз.