Чому вам не подобається прибирати вдома: 5 вагомих причин

Знайти людину, яка ненавидить прибирання, можна за такими ознаками: її робоче місце схоже на смітник, посуд у раковині методично вибудовується у смердючу Джомолунгму, а з брудних шкарпеток у спальні можна викласти послання "Врятуйте". Зазвичай таких людей називають ледарями, проте часом вони — зразок продуктивності, просто витрачають свою енергію на інші заняття.

Прибирання ж для них — справжнє покарання, І ось чому, інформує Ukr.Media.



Чому виникає відраза до прибирання

Прибирання дійсно використовувалося як покарання

У деяких родинах дійсно практикуються покарання з трудотерапією. Дитина отримала двійку — тиждень миє підлогу замість старшого брата. Прийшла додому після комендантської години — залишається на вихідних вдома і наводить ідеальний порядок у кімнаті, замість того щоб погуляти з друзями. Можливо, таким чином батьки хочуть прищепити дитині охайність і відповідальність, проте результат зазвичай інший.

Зазвичай, ті, кого буквально змушували прибирати іграшки, мити посуд або застеляти ліжко, сприймають ці дії у зрілому віці як знущання. Навіть якщо люди майже не пам'ятають про лайку з батьками через уявлення про порядок, вони все одно можуть несвідомо відчувати огиду до брудної білизни або великої кількості мотлоху у кімнаті, але прибирати це все їм навряд чи захочеться.

Безлад — це частина бунту

Частково цей пункт перетинається з першим, проте у нього є свої особливості. Зазвичай така модель поведінки з'являється у людей, які зростали у авторитарних родинах, де вони не мали права голосу. Їх нерідко прагнули не чути і не слухати, і усе, що залишалося подібним дітям, — "позначати" свою територію, створюючи безлад.

Іноді трапляється таке, що, припиняючи прибирати вдома, люди висловлюють своє невдоволення відносинами або кліматом вже у власній родині. Щось подібне можна зустріти у парах, де хатні обов'язки розподілені нерівномірно, не дотримуються домовленості або один партнер не цінує внесок іншого. Той супутник, який витрачає на прибирання більше часу і сил, закономірно припиняє це робити: йому хочеться, щоб близькі поважали його зусилля і особистий час.

Хочеться зробити усе ідеально

Нерідко люди, які ненавидять прибирання — це колишні чистьохи, які щосили намагалися перетворити будинок на суцільну фотозону для знімків. Спостерігаючи за улюбленими блогерами, вони помічали, наскільки у тих ідеально вимиті кухні, наскільки добре помітне відображення у кахлі їх ванних кімнат, наскільки радісно вони займаються домашніми справами. Їм хочеться, щоб кімнати були настільки ж гарними, тому часом навіть на легке наведення порядку можуть йти години.

Люди забувають про пару малопомітних, але важливих моментів. Блогери з великою фанбазою можуть дозволити собі команду клінерів, яка зробить усе замість них. Крім того, гарна картинка — це частина їх іміджу. Блогери буквально заробляють на ідеалізації і романтизації свого життя. Нарешті, соціальні мережі дозволяють не показувати, як усе є насправді. Можливо, у вашого улюбленця ті ж самі проблеми з прибиранням, що й у вас, — якщо не гірші. Просто він про це не розповідає, а ви, не знаючи усієї правди, закономірно намагаєтеся наблизитися до ідеалу.

Здається, що у прибиранні немає ніякого сенсу

У одній кімнаті лежить купа брудної білизни, у іншій — піраміда з немитих тарілок, а на підлозі ванної кімнати рівним шаром розкладений брудний одяг, який третій тиждень чекає, коли ж його закинуть у машинку. Людина, дивлячись на велику кількість хатніх справ, хоче одного: втекти з домівки. Її лякає обсяг завдань.

До цієї проблеми нерідко приєднується розуміння того, що будь-які зусилля є марними. Зазвичай людина, яка ненавидить прибирання, тримає у розумі, що, навіть якщо вона наведе ідеальний порядок, діти напевно розкидають іграшки, партнер розкидає ношені шкарпетки по кімнатах або забуде простежити за кавою на плиті, а розбиратися з усім доведеться тому, для кого чистота є важливішою.

Не знаєте, як і навіщо наводити порядок

Нерідко люди прибирають будинок так, як їх одного разу навчили, і при цьому не звертають уваги на свої справжні потреби. Через це у будинках з'являється чимало візуального шуму. Таке трапляється у ситуаціях, коли людина, наприклад, полюбляє тримати усе потрібне під рукою, але у неї немає зручних відкритих полиць. Тому усі дезодоранти, гребінці, гелі для укладання лежать на тумбочці, біля дзеркала у передпокої або навіть на кухні — просто через те, що там яскраве світло, за якого зручніше збиратися.
Трапляється й таке, що людина просто не розуміє, як їй позбутися від великої кількості речей, які сховища їй потрібні, що допоможе наводити порядок у домівці усвідомлено. Можливо, вона й хотіла б прибиратися, але деренчливий пилосос і дрібні шафки у цьому не допомагають.