Їсти чи не їсти м’ясо: Супрун розповіла про нюанси, які треба враховувати у харчовому раціоні

У дискусії про відмову чи прихильність до продуктів тваринного походження, зокрема, м’яса, є дуже багато нюансів.

Про це написала ексміністерка охорони здоров’я України Уляна Супрун на своїй сторінці у соцмережі Facebook.



Зокрема, вона аргументувала, чому науковці закликають зменшити споживання м’яса та продуктів тваринного походження:

? Наразі середня кількість споживання м’яса глобально зростає. Такі тенденції зумовлені багатьма причинами, передусім – збільшенням прибутків населення та зростанням кількості людей на планеті.

? Темпи зростання в різних регіонах відрізняються: в країнах з високим рівнем доходу воно є статичним або зменшується, в країнах із середнім рівнем доходу – помірно зростає, тоді як у країнах з низьким рівнем доходів споживання м’яса в середньому низьке, водночас стабільне. Кількість споживання м’яса також залежить від культурних аспектів.

? На використання землі для вирощування харчових продуктів та лісового господарства припадає близько чверті світових викидів парникових газів. Це приблизно така сама кількість, як від електроенергії та опалення, і значно більше, ніж від усіх видів транспорту на планеті. Також агросектор вже зараз поглинає близько 90% всієї води, яку використовують люди.

? Продукти тваринного походження, особливо виробництво червоного м’яса (яловичини, баранини), має відносно високий карбоновий слід, тобто більш згубний вплив на довкілля у порівнянні з виробництвом інших продуктів. Це, зокрема, впливає на викиди парникових газів, використання земель та втрату біорізноманіття.

"Наприклад, на грам яловичого білка потрібно у 20 разів більше землі, ніж для вирощування бобових культур аналогічної поживності. Але кількість парникових викидів від виробництва м’яса більша у понад 20 разів, якщо порівнювати з вирощуванням бобових.

Курка та свинина є більш економічними ресурсами, ніж яловичина, але все ж потребують втричі більше землі та виділяють втричі більше викидів парникових газів, ніж, приміром, квасоля",- висловила думку Уляна Супрун.

Екс-очільниця МОЗу також повідомила, що саме на виробництво м’яса припадає 73% використання антибіотиків у світі. Антибіотики зробили можливим масштабування сільського господарства та забезпечують широке споживання м’яса за рахунок зменшення хвороб серед тварин та збільшення маси тіла птиці.

Але, звісно, така кількість антибіотиків, що використовують у виробництві м’яса, не минає без наслідків для людей. Це робить свій внесок у формування стійкості бактерій до ліків – антибіотикорезистентності. Загрозу передусім становлять не антибіотики у м’ясі, а стійкі до них бактерії, які також там можуть бути присутні, чи з’являються у водних та пасовищних екосистемах.

Наразі провідні науковці світу вивчають можливі шляхи створення найбільш раціонального способу харчування людей. Це вимагає врахування дуже багатьох факторів: збереження поживності та користі раціону, розрахунки наслідків для довкілля, питання наявності ресурсів та розуміння наслідків для економіки, що дуже різняться локально.
Уляна Супрун також повідомила, що одна з організацій, що займається питанням харчування людства – The EAT-Lancet Commission on Food, Planet, Health. Одне з рішень, які пропонуються – сприяти збільшенню споживання фруктів, овочів, горіхів та бобових, та зменшити кількість споживання м’яса та молочних продуктів. Розроблено цілий звіт зі стратегіями та цілями у цьому напрямку.

"В Україні споживання м’яса – культурна традиція, і для багатьох українців м’ясні страви є частиною щоденного раціону, для декого навіть кілька разів на день. Перегляньте свої харчові преференції. Можливо, зменшення споживання продуктів тваринного походження, особливо червоного м’яса, – це те, чого вам бракувало, аби почуватися здоровіше",- закликала екс-міністерка.