Пилові бурі в Україні: кліматолог пояснила звідки вони беруться

Пилові бурі стають поширеним явищем на території України. Вони з'явилися  через масову вирубку лісосмуг.

Таку думку висловила Віра Балабух, кліматолог, географ-метеоролог, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, під час чату на Главреді. 



За словами науковця, ще 40-50 років тому пилові бурі були надзвичайно небезпечним явищем в Україні.

На початку 70-х років спостерігалися настільки потужні пилові бурі, які були здатні перенести весь родючий шар ґрунту цілої області і повністю зруйнувати його. Ці бурі завдавали дуже великих збитків. Їх іноді називали "чорними бурями".

Тоді вирішили боротися з цим явищем, і для цього були посаджені лісосмуги. Це рішення виявилося досить ефективним", - пояснила експерт.

Посаджені лісосмуги, дозволили підвищити вміст вологи в ґрунті й зменшити швидкість вітру, каже Балабух.
"Це призвело до того, що в останні 30-40 років у нас майже не було пилових бур, а якщо і траплялися, то вони не ставали стихійними лихами. Тобто тоді майже побороли це явище", - акцентувала кліматолог.

Балабух звернула увагу на те, що до масової вирубки додалися ще й атмосферні процеси.

"Навесні 2020 ми бачили потужну пилову бурю навіть у Києві. Це - не випадковість. Це - перший дзвіночок, який закликає нас зупинитися, бо далі на нас чекає біда. Ці явища з часом з'являються в Україні значно частіше, і вони стають небезпечнішими. Так ми повернемося до того, що відбувалося в 60-70-х роках", - зазначила Балабух.

За словами кліматолога, навесні, коли немає рослинності й починаються польові роботи, ґрунт стає пухким. Вітер легко його підіймає і переносить на великі площі.

"Наявність лісосмуг просто не дозволила б цього: вона б зменшила швидкість вітру, а волога, яку вони б затримували, не давала б ґрунту піднятися в повітря", - сказала кліматолог.

Також експерт пояснила, що для смерчів лісосмуги не є перешкодами. А збільшення кількості смерчів також пов'язане зі змінами клімату, зростанням температур і зростанням нестійкості атмосфери.

"Це явище (смерчі – ред.) - надзвичайно небезпечне, навіть для атомних електростанцій, які є досить потужними і захищеними спорудами.

Смерчі спостерігаються переважно влітку і мають іншу природу для утворення. Якщо в 80-х роках смерчі в помірних широтах виникали в травні-серпні, то тепер вони фіксуються і в квітні, і в березні, і у вересні. Нещодавно в Херсоні був потужний смерч", - розповіла Балабух.