"Чим тільки мене не лякали: і що мені українці відірвуть, і що пришиють", - польський чиновник про бум фіктивних дозволів на працю

Громадяни України найчастіше піддаються експлуатації в сільському господарстві, будівництві, а також у сфері обслуговування, наприклад, в ресторанах, - каже Лех Антков'як, заступник директора бюро праці в Варшаві.

- Використовують і бездомних, і безробітних для реєстрації фіктивних заяв про намір найняти на роботу іноземців. Заяви часто реєструють особи, задіяні в організованій злочинності,  - стверджує чиновник в інтерв"ю польській агенціїї ПАП. Проблема, на його думку, починається в Україні. Польська сторона займається організацією фіктивних робочих місць, а українська збирає гроші з людей і оформлює папери", - пояснив він.

"Заяви такі, як відомо, наразі безкоштовні, але ми дуже добре знаємо, що іноді в Україні потрібно платити за такий документ навіть 100 доларів або й більше", - говорить заступник міністра у справах сім'ї, праці та соціальної політики Республіки Польща Станіслав Швед.

На підставі таких заяв про намір довірити роботу іноземцю громадяни України, Білорусі та Росії можуть працювати в Польщі короткостроково (до 6 місяців).Згідно з даними Міністерства сім'ї та праці Польщі, у 2017 році, станом на листопад, було зареєстровано понад 1 млн. 500 000 таких заяв. Але число іноземців, які насправді скористалися таким способом працевлаштування, менше, ніж кількість документів. Річ у тім, що деяким іноземцям було видано більше одного дозволу або зареєстровано більше однієї заяви. Крім того, іноземець може не отримати візу або з інших причин не приступити до праці в Польщі.

Заяву можна  і не прийняти, але до цього рідко хто вдається. "Чим мене тільки не лякали - і що українці мені щось відірвуть, і щось пришиють", - зізнається Лех Антков"як. Біда ж в тому, що ми не даємо дозволу, ми лише реєструємо заяву. Не реєструємо ми - їдуть у сусідній район - там знаходяться більш зговірливі.

Ринок заяв на працю іноземців можна приблизно оцінити у 250 мільйонів євро, вважає експерт Фонду соціально-економічних ініціатив Люк Koмуда. Віддати напризволяще таку сферу не вигідно будь-якій державі - ні польській, ні українській. Натомість нині вона годує злочинні організаці, які інвестують потім в іншу свою діяльність.

За його словами, було б непогано, якщо б, наприклад, польські консульства займалися реєстрацією заяв, беручи за це відповідну плату. Завдяки цьому до українців не ставилися б як до бидла, як є тепер. Бо ж вони переконані, що заяви можна оформити лише незаконно, - підкреслив він.

Прикордонна служба повідомила ПАП, що при перевірці законності працевлаштування іноземців з січня по вересень 2017 року були затримані 2 тис. 163 громадяни третіх країн, в тому числі 1961 громадянин України.

Прес-секретар прикордонної служби Агнєшка Голія зазначила, що саме громадяни України в даний час найчастіше в Польщі стають жертвами примусової праці, а також торгівлі людьми. Громадяни сусідньої країни найчастіше піддаються експлуатації в сільському господарстві, будівництві, а також у сфері обслуговування, наприклад, в ресторанах.

Заступник міністра у справах сім'ї, праці та соціальної політики Станіслав Швед підкреслив, що нові положення, які наберуть чинності в 2018 році, повинні обмежити кількість фіктивних заяв:

"Ми побачимо, як це буде працювати з української сторони. Ось чому ми запровадили штрафи за використання незаконних посередників і більш високі штрафи за посередництво без відповідного сертифікату", - додав Швед.

Джерело: TVN24